Невдачі не зломили харизматичного політика. Helsingin Sanomat

За словами лідера опозиції, уряд намагається нагодувати народ видовищами, якщо вже хліба нема.

Юссі Ніемелайнен Helsingin Sanomat (Гельсінгін Саномат)

На почесному місці висить спільна фотографія з Маргарет Тетчер.

І не дивно. Головний лідер опозиції Україні Юлія Тимошенко відома не тільки своїм гарним смаком в одязі і косою. У завзятості вона не поступається своєму прообразу, залізній леді Великобританії.

Юлія Володимирівна Тимошенко - боєць, якого не просто зламати. Про це свідчить і її робочий кабінет, в якому вона дає інтерв'ю газеті Helsingin Sanomat.

Тимошенко піднялася на світову політичну арену як один із лідерів помаранчевої революції в Україні у 2004 році. Зараз позаду півтора роки суму. Вона програла президентські вибори з невеликим відривом, її уряд повалено, а влада звинувачує її в зловживанні службовим становищем.

У допиті в Генеральній прокуратурі довелося взяти участь також Леоніду Кучмі, який був президентом до помаранчевої революції.

"За часів Римської імперії народу пропонували хліба і видовищ. Зараз, коли завдяки політиці сьогоднішнього уряду, в країні майже не залишилося хліба, єдиним, що залишається - розважати народ", - каже Тимошенко.

Президентські вибори в Україні відбулися у січні 2010 року. Уряд Тимошенко було повалено, і Віктор Янукович обійняв посаду нового Президента України. Після виборів Янукович зосередив всю владу в своїх руках. Була повернута стара Конституція, яка орієнтована на Президента.

Тимошенко ні на мить не сумнівається, що започатковане проти неї розслідування має політичні мотиви. Таким же вона вважає і розслідування, розпочате проти Кучми. Його звинувачують у вбивстві журналіста в 2000 р.

За часів правління Кучми в країні панувала атмосфера страху, в якій і було скоєно вбивство, а після проведено по ньому марне слідство.

"Але мало хто вірить, що відбудеться правосуддя. Скоріше мова йде про спробу відвернути увагу від соціальних проблем, які хвилюють країну".

Тимошенко вважає, що зосередження влади в одних руках руйнує головний принцип демократії, а саме поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову.

"Сьогодні вони зосереджені в руках правлячого Президента".

Тимошенко говорить спокійно, але виразно і під час розмови дивиться слухачеві прямо в очі.

Навіть її опоненти визнають її харизматичність. На їхню думку, Тимошенко дійсно хороший і революційний опозиційний політик, але поганий управитель. Тимошенко, у свою чергу, вважає діючий уряд не тільки нікчемним, але і небезпечним.

"Іноді буває так, що до слів опозиції ставляться з недовірою. Тому я хочу процитувати спікера Європейської народної партії (ЕРР) Вільфреда Мартенса, на думку якого Україна зробила крок назад у демократизації, модернізації та європеїзації".

Партія Тимошенко "Батьківщина" є партією-побратимом Європейської народної партії. Від фінської партії в ній присутній коаліція і, в якості членів-спостерігачів, християнські демократи.

Тимошенко вважає, що західні демократичні режими повинні підтримувати демократію в інших країнах.

"Я вважаю, що краще запобігти деякі події, ніж чекати, поки справа дійде до того, що ми зараз спостерігаємо в Північній Африці".

Тому вона не хоче, щоб припинялися переговори між Україною і ЄС щодо Угоди про Асоціацію, які були розпочати під час її уряду. На її думку, ця співпраця допоможе зблизити Україну з Заходом.

У ЄС зосередження влади дійсно врегульовано. Там вважають звинувачення уряду Тимошенко у корупції політичною акцією, хоча всім відомо, що Україна - корумпована країна. Чеська Республіка навіть надала одному з міністрів Тимошенко політичний притулок, оскільки не довіряє судовій системі.

Але навіть на заході є прихильники тієї думки, що Янукович приніс з собою стабільність, яка допоможе Україні в розвитку. Раніше тільки влаштовували сутички, і нічого не робилося.

"Не потрібно плутати стабільність із застоєм". Деякі недавно і Північну Африку вважали стабільною.

Вона вже робила заяву, що не можна було більше допускати до участі у виборах Януковича, який раніше вже був спійманий на фальсифікації виборів. Але хіба ж Президент зробив щось правильно?

"Не так важливо, чи зробив він щось правильно чи ні, а важливо, чи залишилося після його влади щось хороше", - починає Тимошенко.

"Я вважаю, що залишилося. Він встиг привити суспільству відразу до тоталітаризму і влади кланів і олігархів".

Тон іронічний. На думку опозиції, Янукович веде країну до диктатури, а при владі перебувають олігархи і різні клани.

"Але все-таки я покладаю великі надії на майбутнє України".

"Наше громадянське суспільство сильне. У нас є хороші незалежні журналісти. І дуже сильна опозиція, у якої є бачення, стратегія і чітке уявлення про те, якою має бути нова конституція".


Територія України майже в 2 рази більше Фінляндії, на її території проживає 45 мільйонів осіб. Країна здобула незалежність у 1991 році після розвалу Радянського Союзу.

Україна дуже розрізнена. Настрої населення західної частини країни дуже націоналістичні й антиросійські, а в східній частині, навпаки, для більшості російська мова є рідною.

Внутрішня політика України теж є полем розбрату. Політичні партії в основному являють собою угруповання, об'єднані навколо свого лідера.

Лідер опозиції Юлія Тимошенко, 50, і Президент Віктор Янукович, 60, є найбільш помітними політичними фігурами.

І хоча ці політики майже діаметрально різні, у минулому у них багато спільного. Обидва вони піднялися на політичну арену за часів колишнього Президента Леоніда Кучми.

Тимошенко родом зі Східної України, Дніпропетровська, наприкінці 80-х років минулого століття, будучи членом комсомольської молодіжної організації, відкрила бізнес з оренди відеокасет. Звідти вона перейшла в газову сферу, де домоглася великого успіху під час приватизації.

У 1996 році вона була обрана до парламенту, а в 1999 - заступником міністра енергетики. У 2001 році вона втратила свій пост. Незабаром її звинуватили в контрабанді газу. Сама вона вважає, що докази проти неї сфабриковані.

Янукович, у свою чергу, був останнім Прем'єр-міністром при Кучмі і прагнув стати спадкоємцем самодержавного Президента на виборах у 2004 році. На цих виборах він здобув перемогу.

Прихильники його опонента, Віктора Ющенка, були обурені брехнею, що й призвело до так званої помаранчевої революції, перевиборів і перемозі Ющенка.

Тимошенко працювала разом з Ющенком. У 2005 році вона стала Прем'єр-міністром, але їх зв'язки охололи, і період її перебування на посаді тривав трохи більше півроку.

Тимошенко знов стала Прем'єр-міністром в грудні 2007 року. Вона балотувалася на участь у президентських виборах в січні 2010 року, але програла Януковичу з невеликим розривом. Іноземні спостерігачі визнали вибори чесними.